Життя – це мить, зумій його прожити

Мета.  Допомогти учням зрозуміти смисл людського життя, визначити своє  місце в ньому, сприяти вихованню в них людяності, чесності,          працьовитості, відповідальності, любові до людей, до рідної землі.

«Живи не як хочеться, а як можеться» (народна мудрість)

«Живи так, щоб сильніші за тебе не кривдили тебе, а ти не ображав слабших за себе».

«Наше життя – це те, що ми думаємо про нього»

                                            (римський філософ Марк Аврелій)

                                                Пам’ятай! Життя є дар, великий дар.

               І той, хто його не цінує,

                                                                   Цього дарунка не заслуговує

                                ( Леонардо да Вінчі)

Проблемні питання

• Для чого людина живе на землі?
• Що зробити для того, щоб життя було прекрасним?  

                                Звучить пісня “Два кольори”

Вступне слово вчителя                                                                                               

Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких     переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони... всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так, життя кожної людини – це стежина, встелена жовтогарячими    чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними тонами, як у цій пісні «червоне – то любов, а чорне – то журба...» (Пісня стихає)

 Бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вран-ці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає свої руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

Стежина життя...Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? І     хочеться гукнути: «Життя! Ну зупинись хоч трішки! Почекай хоч одну мить! Візьми мене на свої крилечка і понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть».

 Прекрасні слова, правда?  І як хотілося б кожному з нас, щоб і життя наше було таким же прекрасним. Але як цього досягти? Тому тема нашої сьогоднішньої       зустрічі: «Життя - це мить, зумій його прожити». Ми повинні з’ясувати такі питання:

• Для чого людина живе на землі ?
• Що зробити для того щоб наше життя було прекрасним?

Щоб у нас вийшла цікава розмова, мені буде потрібна ваша допомога, ваша   активність, щирість, відвертість.

Підлітковий вік - особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся   притягальної сили землі, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе у небо, де живе казка, де панує мрія. Як часто ми – дорослі, ваші вчителі, батьки, не розуміє-мо вас, не розуміємо, які емоції охоплюють чисте поле ваших уявних подвигів, як тривожно б’ється серце у кожного з вас в передчутті нового (майже дорослого) світосприйняття.

І тому інколи дивимося на легкий вибух непокори, суперечок, неслухняності як на загрозу власного розуміння добропорядності і чеснот, котрі, на вашу думку, повинні повністю збігатися з нашими критеріями «позитивної поведінки в            суспільстві».

Юність – це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше своє відкриття – відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе – найпрекрасніше, що може      відчути людина. У цих пошуках глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Що виявити і використати їх, що знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і зуміти оцінити. А це і дасть можливість будувати, творити своє «Я».

Вдумаймося у слова Леонардо да Вінчі:

Пам’ятай ! Життя є дар, великий дар,

І той, хто його не цінує,

Цього  дарунка не заслуговує.

А щоб цінувати життя – треба знати і розуміти своє місце у ньому. Звичайно, нікому не дано з цілковитою точністю визначити своє майбутнє. Та все ж кожному під силу намітити власний шлях самотворення, кожному слід знати, що він      спроможній підсилити в собі, а що відкинути чи хоча б пом’якшити.

Щодня перед кожним з вас постають запитання: Хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди іде моє життя? Що залишу після себе? Чи хтось колись про мене згадає? Здається, це прості запитання, але дати відповідь на них стає все важче і важче.

Життя – це ваша таємниця, проте ви повинні реалізувати себе, свої    можливості, свою суть, пройшовши всі етапи, запрограмовані його віковими особливостями: людина повинна пройти молодість, зрілість, залишити спадщину, тобто посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину.

Бесіда з учнями.

• А як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що для цього потрібно?
• А що  складніше і важливіше – будувати життя чи пристосовуватися до нього?
• Чи хочеш стати «видатною людиною», «зіркою», «жити щасливо»?
• А який зміст ви вкладаєте в поняття «жити щасливо»?

Вчитель. Так, пізнати щастя можна і в праці, і в боротьбі, і в дружбі, і в коханні... Важливо тільки, щоб праця була корисною не тільки для тебе, а й для людей,    країни, щоб боротьба переслідувала гуманну ідею, а любов і дружба не були егоїстичними.

Пригадуються мені слова відомого українського поета М.Т. Рильського:

Ми працю любимо, що в творчість перейшла,

І музику палку, що ніжно серце тисне.

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве і корисне.

Свої філософські погляди на розуміння щастя висвітлив і Г.Сковорода, з   творчістю якого діти знайомляться в 9 класі. Зараз ми послухаємо уривок з його твору, а ви повинні сказати, що означає «жити щасливо» за поглядами Сковороди?      (Інсценізація)

Важливо, щоб кожна людина пізнала себе і добре визначила мету, яку вона хотіла б досягти...

Щодня змінюється панорама життя, змінюється і коло інтересів, прагнень. І будь-яка дрібниця сьогодення не повинна змінювати усвідомлення того, що є        багатством кожної людини, я маю на увазі знання, інтелект, різноманітність    захоплень.

Так, різноманітність захоплень, саме на це я хочу звернути вашу увагу. Бо    якщо людина в житті чимось захоплюється, плекає, мріє, до чогось прагне, то і життя для неї не буде сірим, буденним, і вона не буде лише спостерігачем,  а навпаки, творцем свого життя.

- А як ви думаєте, коли у людей з’являються захоплення?

Звичайно, в дитинстві, коли дитина починає гратися й усвідомлює, що їй   найбільше подобається. Недарма в народі кажуть: «У що ти граєш, тим і захопишся».

(Учні розповідають про свої захоплення)

Хочу сьогодні сказати, що й серед наших учнів є такі, які мають свої  захоплення. Деякі хлопці захоплюються спортом, дуже люблять футбол, відвідують футбольну секцію, інші, особливо дівчата, захоплюються музикою, танцями, вишиванням. А є і такі, які люблять літературу, самі пробують писати вірші. Тому ми і вирішили створити збірку, яку назвали «Проба пера». В цю збірку ми вміщуємо фотографії юних літераторів, деякі штрихи їхньої біографії і, звичайно, їхні вірші.

Напевне, кожен з вас захоплюється чарівною красою природи. Та сьогодні ми неодногразово чуємо: природу треба оберігати. А древнім жителям нашої планети і в голову не могла прийти така думка. Вони захоплювалися природою, схилялися перед нею, але ніхто не передбачав, що доведеться боротися за збереження  природних багатств. Грецька міфологія зберігає образ богині природи  Венери Анадіомени – красуні з великими крильни. Її зображували в польоті, вона височіла і над землею, і над людьми – могутня, велична і недосяжна. Так, природа сильна, але дехто з людей старається стати сильнішим за неї, нищить її. Тому завдання кожного з нас – не тільки захоплюватися чарівною красою природи, а й боротися з тими хто завдає їй шкоди.

Ось послухайте лист учня, вміщений в одній із газет, подумайте над його   змістом: «... нині всі взялися за охорону природи. Не зірви квітку! Не зламай гілку! Не спіймай метелика! – А хіба все те існує не для людини? Не для того, щоб ми милувалися красою? ... Нещодавно я нарвав в парку троянд, щоб привітати з святом учительку. Що тут поганого? Не для себе ж старався. Мене звинуватили...»

• Як ви думаєте чи тільки любові до природи не вистачало хлопцеві?      (Розповіді учнів)

Про захоплення ми можемо говорити ще і ще. Бо, як бачимо, нема жодної    людини, яка б чимось не захоплювалася.Але хочу застерегти вас, щоб ви вдумливо ставились до своїх захоплень. Пригадайте оповідання А.Чайковського, яке ви    вивчали в молодших класах, «Блудний син». 

-   До чого привело необдумане захоплення цирком головного героя    оповідання  Михася Поліщука?

(Він почав погано вчитися)

-   Коли він це зрозумів?

-   Що сказав йому на прощання конзуль?

(«Тям, синку що четверта заповідь говорить: Шануй батька й матір, коли      хочеш щоб тобі на світі добре жилося»)

Не всі ті, хто захоплюється моделюванням, створюватимуть машини; не всі, хто  захоплється спортом, стануть спортсменами; не всі, кому подобається музика, стануть співаками...Але головне - мати якусь мету в житті, до чогось прагнути. Бо людина, яка знайшла зміст свого життя і прожила у відповідності з ним, помирає тільки фізично. Вона залишається жити в результатах своєї праці, в людях, яких вона виховала, в ідеях, які вона виробила, навіть, якщо не встигла їх здійснити .

Пошук змісту життя – проблема складна. Нерідко вона пов’язана з певними  невдачами, розчаруваннями в собі і в людях. Можливо, в когось з нас виникає думка: Що там говорити про сенс життя, інтелект, захоплення, коли сьогодні в нашій державі  добре живуть ті, хто має гроші, владу...

Учні читають вірші:

Василя  Симоненка «Ти знаєш,що ти – людина»,

Ліна Костенко «На світі можна жить без еталонів»

Наша розмова підходить до кінця.

     -  Що з почутого сьогодні взяли ви для себе?

     -  Для чого людина живе на землі?

     -  Як ви думаєте,чому саме так названа тема нашої сьогоднішньої зустрічі: «Життя – це мить, зумій його прожити?»

Так, людське життя коротке і дається воно тільки раз. А  кожному потрібно старатися прожити його так, щоб не було соромно за марно прожиті роки. Ви -   молоді громадяни України. І саме від вас залежатиме майбутнє, від вашої освіченості, активної життєвої позиції. Як  не буде вас, розумних,  досвідчених, добрих, людяних, то не буде майбутнього у нашої держави. А якщо вам буде важко, якщо на серці неспокій, якщо нема чим зайнятися, якщо те, до чого прагнете не вдається, то, можливо, потрібно шукати допомогу.

Дякую всім за допомогу, за те, що знайшли терпіння вислухати мене, за ваші щирі розповіді. І хай вам у житті щастить!